День сімдесят п'ятий

[andrzejn]

На Осокорках тихо, у мене все гаразд. В Києві найкраща пора року: тепло, але ще не спекотно, все зелене, свіже, квітне й пахтить. Співають пташки та жаби (і добре, що я не розумію їхньої мови). Піду сьогодні ще погуляю.

Ввечері, за годину до комендантської години, на вулиці ще працюють: кіоск-кав'яренка, дві шаурмятні, овочева палатка і квітковий кіоск. Після ядерного удару напевно вціліють тільки квіткові кіоски.

Що ж, сьогодні в росії їхнє свято когнітивного дисонансу та сюрреалістично-абсурдистський хепенінг. Подивимось, як пройде.