Примусовий дзен

[andrzejn]

Один з тутешніх звичаїв, який найбільш висаджує у тривожність – це що пацієнтам ніколи нічого не пояснюють і не анонсують. Який план дій? Який наступний крок? Коли його чекати? Хрін вам. Покличуть – дізнаєтесь, що буде зараз. (Виняток – розклад харчування та пігулок, тут все фіксовано).

От, наприклад, наскільки я пам'ятаю наш курс патопсихології, мені вчора доробили другу й останню частину обстеження, лишається написати заключення і відпустити мене. Чи це справді так? Коли буде? Хрін мені. Трапиться – дізнаюсь.

В принципі, я не проти такого тренування дзену, але не в поточному стані.