День двадцять п'ятий

У мене без змін, на Осокорках тихо. Впевнено надходить весна. Синоптики обіцяють відтепер денні температури близько +10.

Вчора рятував колегу, бо у них в Броварах у продажу закінчились цигарки, а у нас на Осокорках вони ще є. (На цьому місці я врешті усвідомив, що Осокорки – то просто якась земля обітованна). Тож купив та надіслав Новою Поштою. Нова Пошта працює, але обмежено: до найближчого відкритого відділення йти годину, та ще там відстояти годину в черзі, та йдуть посилки тепер по три доби там, де раніше півдоби вистачало.

Ну, тож прогулявся ще далі, аніж ходив до того. Людей в місті мало, відчинених закладів мало. В різних місцях натикані блокпости та обладнані вогневі точки. Двічі мене питали, чому я босий, який у мене розмір ноги та чи не принести зараз кросівки, у них є.