День двісті сорок третій

На Осокорках тихо, у мене все гаразд.

Користування ліфтами перетворилося на адреналіновий атракціон: чи цього разу я просто доїду чи засяду там до аварійно-визвольної бригади?

Роздумую, чи не купити туристичну конфорку на твердому паливі, варити каву, якщо зранку не буде електрики. Чи просто позбутися звички пити каву кожного ранку.

Чекаю на перемогу.