Опровержение
Friday, 18 January 2013 17:38![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
andrzejnЖурналистка мне ответила. Она сама в ужасе от того, что из её статьи сделали в редакции. Прислала мне оригинал. С её позволения публикую его под катом. Ну это ж совсем другое дело! Нормальная приличная статья.
Андрій Новосьолов ходить босоніж по вулицях Києва
41-річний киянин Андрій Новосьолов сім круглих років ходить босоніж. У світі таких людей називають барефутерами.
«Почав ходити босоніж, побачивши таке в Інтернеті. Там писали - барефутери і хворіють менше, і відчувають таке, що звичайним взутим - не по силам. Вирішив спробувати. Спочатку соромився, але коли побачив відео Ольги Гавви із Санкт-Петербурга, то повірив в себе. Вона працює менеджером, гарно заробляє та одягається, але ходить босоніж. Почав я у лютому, коли вже почало теплішати. Йшов по вулиці, сніг свіжий, температура біля нуля, у зимових чоботах жарко, роззувся й пройшов босоніж. Першого разу зміг тільки пару хвилин, потім ноги замерзли й розболілися. Але відчуття дуже сподобалися. З того дня почав роззуватися й проходити босоніж, скільки вдавалося, кілька разів кожного дня. Відчуття описати важко. Спробуйте самі. Десь за пару тижнів я зрозумів, що можу пройти босоніж вже годину, і цього мені мало. В мене не було часу, щоб спеціально роззуватися і гуляти так довго, тож я зважився і одного ранку вийшов зранку на роботу, залишивши чоботи вдома. Так з тих пір і хожу. Перші дні було трохи ніяково, але виявилося, що особливої уваги на мене не звертають, і я заспокоївся».
Однодумців барефутер шукає в інтернеті на форумах, дехто знаходить сам його знаходить у блозі.
«Цього року я зустрів однодумця з Запоріжжя, який почав ходити босоніж, прочитавши про мене».
Найважчим для чоловіка був перший місяць. Тим більше розпочав він ходити босоніж у лютому.
«Ступні та сенсорні зони мозку мають же адаптуватися. На подошвах мінялася шкіра, боліли м'язи, які все життя майже не працювали, відчуття були надто яскраві. Потім призвичаївся і все стало добре».
Надмірної уваги Андрій не відчуває. Іноді фотографують чи хочуть допомогти.
«Недавно в метро мені наполегливо пропонували спочатку тапочки, потім шкарпетки. Дві різні людини, в різних поїздах. Хіба я так виглядаю нещасним?»
Чоловік радить починати ходити босоніж наприкінці весни.
«Тоді вже досить тепло, але ще не дуже спекотно. Бо з незвички отримати улітку опіки на розжареному асфальті так само легко, як поморозитися узимку. І потім головне - не зупинятися. Має бути бути приємно і має хотілося. Ходити заради відчуттів, а не заради якоїсь користі для здоров'я чи містичних мотивів. Тоді все вийде легко, без спеціальних заходів і без насильства над собою. Я взагалі вважаю, що взуття має бути тільки спеціальним, для сильних морозів та інших небезпечних умов, а повсякденне взуття не потрібне нікому. Частіше ходити босоніж корисно будь-кому».
Протипоказанням щодо ходьби босоніж чоловік вважає виразки, через які взагалі ходити важко та цукровий діабет. Адже він знижує чутливість шкіри і погіршує загоєння подряпин.
«Чув, що жінки часто жаліються, бо в них після ходіння босими по снігу починаються жіночі проблеми, мочовик простужують. Хоча я не розумію, який між ступнями і цими органами взаємозв'язок. Це ж не одягнутись легенько зимою й простудитись».
Поранити ноги чоловік не боїться. Десь раз у 2-3 місяці наступає на якийсь маленький шматочок скла, який доводиться витягати шпилькою.
Після того як Андрій Новосьолов почав ходити босоніж, у нього здоровою стала шкіра на ступнях, перестав хворіти застудою, зникла плоскостопість, ще стала кращою постава. Якщо ходити босоніж неправильно, то це боляче. А якщо правильно ставити ноги, виправляється положення всього тіла.
«Правильно ступайте на всю стопу відразу, вона повинна бути розслабленою, м'якою. У взутті багато вчаться ходити неправильно - ударяючи п'ятами. Босоніж так ходити не можна. Якщо вам важко відразу привчитися до правильної ходи, почніть з протилежної крайності: ступайте на носки, йдіть на низеньких навшпиньки - неначе ви в туфлях на невеликому каблуці. Ні в якому разі не човгати ногами. Не бігайте по снігу. Біг босоніж - це для тих, хто давно вже ходить, у кого давно вироблена правильна автоматична хода, а підошви натреновані. Інакше ви ризикуєте пошкодити ступні».
Прийшовши з вулиці,Новосьолов миє ноги прохолодною водою й змащує бальзамом "Спасатель".
Чоловік вважає, що без шкоди для здоров'я можна ходити босоніж по півгодини-годині при температурі близько мінус п'яти, а в подальшому - і годину-дві. При нулі можна спокійно ходити босоніж хоч весь день.
«Для мене межа - це мінус 7-8 градусів, тоді можна ходити босоніж не більше пари хвилин, а потім взуватися. Зараз такі морози, що ходжу взутий».
Новосьолов працює програмістом. Навчається на психотерапевта за напрямоком гештальт-терапія у київському філіалі Московського гештальт-інституту та на клінічного психолога у столичному інституті психології та психотерапії.
«Гештальтісти сприймають мене цілком природно, то на їхні пари хожу босоніж. А клінічні психологи взяли з мене слово, що на їхні лекції я буду взуватися, щоб не бентежити викладачів».
Діти до захоплення Новосьолова ставляться нейтрально. Дружина – негативно.
«Коли починав тільки, то їм пропонував спробувати, але вони тільки подивувались і відмовились. Серйозних конфліктів з жінкою не було, вона тільки соромиться ходити зі мною у "пристойні" місця. Хоча я там, здається, нікого не шокую...»
Вікторія Микитюк
Андрій Новосьолов ходить босоніж по вулицях Києва
41-річний киянин Андрій Новосьолов сім круглих років ходить босоніж. У світі таких людей називають барефутерами.
«Почав ходити босоніж, побачивши таке в Інтернеті. Там писали - барефутери і хворіють менше, і відчувають таке, що звичайним взутим - не по силам. Вирішив спробувати. Спочатку соромився, але коли побачив відео Ольги Гавви із Санкт-Петербурга, то повірив в себе. Вона працює менеджером, гарно заробляє та одягається, але ходить босоніж. Почав я у лютому, коли вже почало теплішати. Йшов по вулиці, сніг свіжий, температура біля нуля, у зимових чоботах жарко, роззувся й пройшов босоніж. Першого разу зміг тільки пару хвилин, потім ноги замерзли й розболілися. Але відчуття дуже сподобалися. З того дня почав роззуватися й проходити босоніж, скільки вдавалося, кілька разів кожного дня. Відчуття описати важко. Спробуйте самі. Десь за пару тижнів я зрозумів, що можу пройти босоніж вже годину, і цього мені мало. В мене не було часу, щоб спеціально роззуватися і гуляти так довго, тож я зважився і одного ранку вийшов зранку на роботу, залишивши чоботи вдома. Так з тих пір і хожу. Перші дні було трохи ніяково, але виявилося, що особливої уваги на мене не звертають, і я заспокоївся».
Однодумців барефутер шукає в інтернеті на форумах, дехто знаходить сам його знаходить у блозі.
«Цього року я зустрів однодумця з Запоріжжя, який почав ходити босоніж, прочитавши про мене».
Найважчим для чоловіка був перший місяць. Тим більше розпочав він ходити босоніж у лютому.
«Ступні та сенсорні зони мозку мають же адаптуватися. На подошвах мінялася шкіра, боліли м'язи, які все життя майже не працювали, відчуття були надто яскраві. Потім призвичаївся і все стало добре».
Надмірної уваги Андрій не відчуває. Іноді фотографують чи хочуть допомогти.
«Недавно в метро мені наполегливо пропонували спочатку тапочки, потім шкарпетки. Дві різні людини, в різних поїздах. Хіба я так виглядаю нещасним?»
Чоловік радить починати ходити босоніж наприкінці весни.
«Тоді вже досить тепло, але ще не дуже спекотно. Бо з незвички отримати улітку опіки на розжареному асфальті так само легко, як поморозитися узимку. І потім головне - не зупинятися. Має бути бути приємно і має хотілося. Ходити заради відчуттів, а не заради якоїсь користі для здоров'я чи містичних мотивів. Тоді все вийде легко, без спеціальних заходів і без насильства над собою. Я взагалі вважаю, що взуття має бути тільки спеціальним, для сильних морозів та інших небезпечних умов, а повсякденне взуття не потрібне нікому. Частіше ходити босоніж корисно будь-кому».
Протипоказанням щодо ходьби босоніж чоловік вважає виразки, через які взагалі ходити важко та цукровий діабет. Адже він знижує чутливість шкіри і погіршує загоєння подряпин.
«Чув, що жінки часто жаліються, бо в них після ходіння босими по снігу починаються жіночі проблеми, мочовик простужують. Хоча я не розумію, який між ступнями і цими органами взаємозв'язок. Це ж не одягнутись легенько зимою й простудитись».
Поранити ноги чоловік не боїться. Десь раз у 2-3 місяці наступає на якийсь маленький шматочок скла, який доводиться витягати шпилькою.
Після того як Андрій Новосьолов почав ходити босоніж, у нього здоровою стала шкіра на ступнях, перестав хворіти застудою, зникла плоскостопість, ще стала кращою постава. Якщо ходити босоніж неправильно, то це боляче. А якщо правильно ставити ноги, виправляється положення всього тіла.
«Правильно ступайте на всю стопу відразу, вона повинна бути розслабленою, м'якою. У взутті багато вчаться ходити неправильно - ударяючи п'ятами. Босоніж так ходити не можна. Якщо вам важко відразу привчитися до правильної ходи, почніть з протилежної крайності: ступайте на носки, йдіть на низеньких навшпиньки - неначе ви в туфлях на невеликому каблуці. Ні в якому разі не човгати ногами. Не бігайте по снігу. Біг босоніж - це для тих, хто давно вже ходить, у кого давно вироблена правильна автоматична хода, а підошви натреновані. Інакше ви ризикуєте пошкодити ступні».
Прийшовши з вулиці,Новосьолов миє ноги прохолодною водою й змащує бальзамом "Спасатель".
Чоловік вважає, що без шкоди для здоров'я можна ходити босоніж по півгодини-годині при температурі близько мінус п'яти, а в подальшому - і годину-дві. При нулі можна спокійно ходити босоніж хоч весь день.
«Для мене межа - це мінус 7-8 градусів, тоді можна ходити босоніж не більше пари хвилин, а потім взуватися. Зараз такі морози, що ходжу взутий».
Новосьолов працює програмістом. Навчається на психотерапевта за напрямоком гештальт-терапія у київському філіалі Московського гештальт-інституту та на клінічного психолога у столичному інституті психології та психотерапії.
«Гештальтісти сприймають мене цілком природно, то на їхні пари хожу босоніж. А клінічні психологи взяли з мене слово, що на їхні лекції я буду взуватися, щоб не бентежити викладачів».
Діти до захоплення Новосьолова ставляться нейтрально. Дружина – негативно.
«Коли починав тільки, то їм пропонував спробувати, але вони тільки подивувались і відмовились. Серйозних конфліктів з жінкою не було, вона тільки соромиться ходити зі мною у "пристойні" місця. Хоча я там, здається, нікого не шокую...»
Вікторія Микитюк
