День сотий

[andrzejn]

Ювілей, якого б краще не було. На Осокорках тихо, у мене все гаразд. Вчора ввечері прийшла гроза. Напевно не перша в Києві цієї весни, але перша, яку я помітив. З блискавками та громом.

В будинку навпроти хтось відмив вікна від скотчу. А потім поклеїв новий скотч. Хоча, як я не раз чув, для сучасних металопластикових вікон у скотчі мало сенсу, від вибуху зазвичай не шибки б'ються, а все вікно разом з рамою влітає до кімнати...

Практично повністю втратив цікавість до виступів військових аналітиків та політичних коментаторів. "Той некролог, який я шукаю, буде на першій шпальті", решта не має значення. Перебіг війни зрозумілий, доля Росії зрозуміла – цікавлять тільки короткі новини про те, як все йде за планом.

Чекаю на перемогу.