andrzejn | Інерція терапії

Тривала психотерапія ґрунтується на тривалих стосунках клієнта та психотерапевта, які вибудовуються протягом терапії. Це й довіра, перевірена часом, і звичка до відкритості, і чималий спільний контекст, який дозволяє не пояснювати докладно кожну другорядну фразу. Все те, через що клієнти не хочуть змінювати звичного психотерапевта, навіть якщо той чимось вже не влаштовує (чи не влаштовував з початку, але якось притерпілося): з новим терапевтом доведеться все це вибудовувати наново.

Але будь-які тривалі стосунки, навіть терапевтичні, з часом фіксують учасників у звичних ролях, у тому вибудованому спільному контексті. Чим далі, тим складніше мені розкрити якийсь новий свій бік, чи той, який я просто роками приховував, чи якийсь новий, що з'явився нещодавно: бо це змінить наші стосунки. Так, будь-який нормальний психотерапевт готовий прийняти від клієнта несподівані викрути, і досвідчений клієнт про це знає і має навичку говорити про складне. Але чим більше мені треба змінити свій образ в тривалій терапії, тим більше це нагадує перехід до іншого терапевта: все нове, стосунки нові, все треба пробудовувати наново.

В результаті я можу довго не наважуватися заговорити про щось нове та важливе не тому, що боюся, що мене таким не приймуть. Приймуть. Але мені може вкрай не хотітися втрачати знайомі стосунки і натомість вибудовувати нові.