Думаю дві речі

[andrzejn]

По-перше, збори перед відправкою до ЗСУ (яка ще невідомо коли буде, але колись напевно), усі оці завершення справ і ґештальтів, підготовка до консервації квартири, домовляння з людьми щодо доступу до інтернет-ресурсів – дуже нагадують підготовку до смерті чи довічної еміграції. Те, що я планую ще потім повернутися назад до життя, не змінює наразі взагалі нічого.

По-друге. Мене злісно тіпає від слова "ухилянт". Відкладемо до іншого разу жахливу державну кампанію звинувачення та засоромлення всіх назагал, хоча там теж є куди поплюватися отрутою. Я зараз про саме вживання слова, яке дегуманізує людину з її унікальними життєвими обставинами та внутрішнім світом, низводить її до безликого рабського ресурсу, який чомусь зламався і не функціонує так, як його планували використати. Оце от мене як психотерапевта гуманістичного напрямку просто бісить.

Comments

[paserbyp]

Я не згоден порівнювати смерть з еміграцією. Еміграція це нове життя з можливістю повернення, а смерть це назавжди, хоча в реаркарнацію можливо вірити…

Що до «ухилянтів», то я з Вами згоден, бо це спадщина совка і боротьби з панікерами і дезертирами…