Двадцять років босоніж

[andrzejn]

Сьогодні маю ювілей: двадцять років тому мені зненацька закортіло зняти важкі черевики і пройтись босоніж вулицею. Тоді теж був сніг, хоча й тепліше, біля нуля, тож я наважився пройти тільки кілька хвилин. Але відчуття мені сподобались, і наступного дня я пройшовся ще, і наступного, і далі, аж доки через два місяця не вийшов з дому босоніж і поїхав на "Єврокон 2006".

За ці двадцять років я взувався тільки в виняткових ситуаціях і в надмірні морози, як то оці січневі. Надихнув кількох людей на таке саме босоноге життя. Створив з друзями групу і водив людей на босі прогулянки Києвом. Продовжую. Шкодую лише про те, що не розпочав раніше :)

Як то кажуть, питайте. Про життя босоніж я знаю приблизно все.

Підбірка всілякої інформації про босоніжність, яку я зібрав за двадцять років: Життя босоніж

І група босих прогулянок, якій потрібні нові завзяті учасники: Київ та Україна босоніж

Comments

[iwery]

(співає) і Лєнін такой молодой і юний октябрь впєрєді.

[andrzejn]

:)

[iwery]

І питання: як це вплинуло (якщо) на ваше здоров'я.

[andrzejn]

Шкіра, нігті на ногах і форма стоп значно покращились. Хода, осанка і дихання покращились. Імунітет наче покращився, але не певний. Якщо спіймаю вірус, то хворію як всі.