День одинадцятий

Без змін. Знадвору підморозило. На Осокорках тихо. Працюю, туплю, програмую, підтримую друзів. Русня вбиває цивільних (вчора менше, ніж в попередні дні – мабуть, сил не вистачає), наші вбивають русню. Без змін.

Замислився про ботів та дегуманізацію. (До речі, в українській мові немає власного слова "расчеловечивание", кажуть "дегуманізація". Начебто переклад один в один, але конотації різні). Так от, за останні вісім років слова "бот" та "ботоферма" набули однозначного значення: це люди, з яких власну волю та переконання вийняли та замінили заладованими скриптами. А колись, у світлі давні часи, "бот" було скороченням від "робот", і боти були просто розумними (або не дуже розумними) програмами. Тепер, щоб відрізняти чесних ботів від ботів-людей, доводиться уточнювати: чат-бот, телеграм-бот...

А ті, кого зараз називають ботами – то, строго кажучи, кіборги. Або зомбі, якщо брати іншу термінологію. Технології кіборгізації зараз пропрацьовані, не потрібно навіть найматися на роботу та проходити спеціальну процедуру, щоб вимкнути (або не вмикати) критичне мислення та замінити власний усвідомлений досвід готовими скриптами.

Хвилинку дегуманізації закінчено.