День двадцять дев'ятий

На Осокорках так само тихо. У мене все без змін. Програма посувається :)

Непомітно для себе майже перестав заходити в інстаграм. Стрічка, дбайливо зібрана до війни, якось стала малоцікавою, а чого хочеться замість неї – поки що незрозуміло. Взагалі життя стиснулося до квартири та внутрішнього світу. Стільки, скільки у березні, я не сидів вдома навіть за часи локдаунів...