Литрес. Початок
Monday, 6 March 2023 15:28![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Пригадалося з минулого життя. В ті часи сучасного ринку електронних книжок не було ще взагалі, а електронні книжки вже були. Спочатку вони існували на магнітних стрічках мейнфреймів, їх друкували на величезних принтерах для того, щоб почитати (і так розповсюджували самвидав, який офіційно було хрін де купити). Потім, коли інтернет вже був, але здебільшого ще не у нас, у нас були шляхи розповсюдження електронних книжок мережею Fidonet (файли пакували архіватором HA, бо він давав найкращий ступінь зтиснення на текстах, і розсилали модемами з комп'ютера на комп'ютер).
Звідки бралися ті файли? Трошки викладали самі автори, а решту ентузіасти вручну сканували з паперових книг, форматували, вичитували та розповсюджували мережею. В тому процесі брав участь і я, трошки книжок на Флібусті походять з моїх сканів. Ну так, офіційно це було піратство, але ніхто з учасників процесу не отримував з того ніякого зиску, це було чисте ідейне волонтерство заради загального доступу до інформації. Весь час точилися дискусії, наскільки від розповсюдження файлів страждають автори, які втрачають паперові продажі, але без однозначних відповідей. Так чи інакше, всі погоджувалися, що потрібний зручний та доступний ринок електронних книжок.
"Литрес" (в Україні вже не актуальний) був не першою спробою створити такий ринок, але першою, яка вижила та затрималася. Якби не російське походження та розташування, був би то зараз просто ще один з сервісів продажу електронних крижок, зі своїми плюсами та мінусами, але мій спогад не про те. А про те, як "Литрес" виник.
Для старту їм була потрібна чимала база електронних книжок, щоб було чим привабити покупців. А чесних офіційних книжок від авторів та видавництв тоді було взагалі мало, всі тоді ще тільки придивлялися до нового формату та обережно гадали, чи воно взагалі злетить. А книжок для старту було треба багато. І тоді "Литрес" просто обікрав безкоштовні книжкові сайти, викачавши все собі, виставивши на продаж (навіть ті, де з правовласниками ніяких угод не було) і розпочавши масовану атаку на хостинги з вимогами позакривати всі оті безкоштовні бібліотеки, які литресівці й обікрали (привласнивши тисячі годин волонтерської праці). Ну й в цілому перемогли, бо у "Литреса" бул гроші, а у бібліотек був очевидно нелегальний піратський статус.
Минули роки. Вільні бібліотеки консолідувалися у Флібусту, яка все ще жива та здорова. Литрес зробив собі порядний вигляд і тепер працює за офіційними контрактами. Старі поцуплені книжки давно по тихому прибрали з продажу. І вже мало хто пам'ятає, як я, що той книгопродавець почався як справжній нахабний пірат, який поцупив і виставив на продаж те, що інші люди безкоштовно робили для людей.
Звідки бралися ті файли? Трошки викладали самі автори, а решту ентузіасти вручну сканували з паперових книг, форматували, вичитували та розповсюджували мережею. В тому процесі брав участь і я, трошки книжок на Флібусті походять з моїх сканів. Ну так, офіційно це було піратство, але ніхто з учасників процесу не отримував з того ніякого зиску, це було чисте ідейне волонтерство заради загального доступу до інформації. Весь час точилися дискусії, наскільки від розповсюдження файлів страждають автори, які втрачають паперові продажі, але без однозначних відповідей. Так чи інакше, всі погоджувалися, що потрібний зручний та доступний ринок електронних книжок.
"Литрес" (в Україні вже не актуальний) був не першою спробою створити такий ринок, але першою, яка вижила та затрималася. Якби не російське походження та розташування, був би то зараз просто ще один з сервісів продажу електронних крижок, зі своїми плюсами та мінусами, але мій спогад не про те. А про те, як "Литрес" виник.
Для старту їм була потрібна чимала база електронних книжок, щоб було чим привабити покупців. А чесних офіційних книжок від авторів та видавництв тоді було взагалі мало, всі тоді ще тільки придивлялися до нового формату та обережно гадали, чи воно взагалі злетить. А книжок для старту було треба багато. І тоді "Литрес" просто обікрав безкоштовні книжкові сайти, викачавши все собі, виставивши на продаж (навіть ті, де з правовласниками ніяких угод не було) і розпочавши масовану атаку на хостинги з вимогами позакривати всі оті безкоштовні бібліотеки, які литресівці й обікрали (привласнивши тисячі годин волонтерської праці). Ну й в цілому перемогли, бо у "Литреса" бул гроші, а у бібліотек був очевидно нелегальний піратський статус.
Минули роки. Вільні бібліотеки консолідувалися у Флібусту, яка все ще жива та здорова. Литрес зробив собі порядний вигляд і тепер працює за офіційними контрактами. Старі поцуплені книжки давно по тихому прибрали з продажу. І вже мало хто пам'ятає, як я, що той книгопродавець почався як справжній нахабний пірат, який поцупив і виставив на продаж те, що інші люди безкоштовно робили для людей.
no subject
Date: Monday, 6 March 2023 14:19 (UTC)Що до електронних книжок, то справа йде до того, що як і з музикою і фільмами треба бути сплачувати місячну платню і тоді ти будешь мати доступ до книжок у електронній бібліотеці як наприклад зараз маєшь слухати музику у Apple Music і дивитись фільми у Netflix… але тут є проблема з новими надходженнями і коли нову музику ти маєшь слухати тільки вона виходить, то з фільмами інша історія і я розумію чому. Тому і з книжками буде така саме історія…
no subject
Date: Monday, 6 March 2023 15:45 (UTC)no subject
Date: Monday, 6 March 2023 19:40 (UTC)no subject
Date: Tuesday, 7 March 2023 08:39 (UTC)Але потім на базі книжкового масиву лібрусека з'явилася піратська Флібуста.
Ци це була якась складна многоходовка, чи кат його знає.
А потім і лібрусек поліберальничав. Ті, які цікавляться текстами на російській, знають про "книжный трекер" і там на торентах з'являється база Флібусти і оновлення її, але окремо є і база лібрусеку.
І до мовної політики Флібусти. Останні роки там з'являються тексти не тільки російською, а й наприклад українською чи білоруською. Але так як бібліотека позиционується як російськомовна, то пошуку по мовам немає.
І ще про іншу бібліотеку lib.ru - або бібліотеку Мошкова. Вона у російському просторі частково легальна і навіть отримувала якийсь грант від міністерства інформації росії. (Але й судові позови від правовласників теж). База її звісно невелика, якщо порівнювати з Флібустою, загалом класика, строк авторських прав на яку закінсився. Але не тільки класика.
Сам адмін lib.ru виявися нажаль пропутінським ватніком. Ні Стругацкіє, ні авторська пісня, ні походи річками не зробили з нього людину. У своєму блозі він писав, що 24 лютого йому зненацька телефонували колеги українці. І дивувався, чому вони дзвонять, шо вони від мене хочуть, від роботи відривають. Деякий час на головній сторінці lib.ru у розіді "воєнні мемуари" висів пропагандистський текст "на основє рєальних собитій" про те, як воїни ЗСУ ґвалтували населення ДНР (вісім років, да).