Життя босоніж
Saturday, 9 December 2023 21:39![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
andrzejnЗдається, для Вікіпедії цей текст занадто пристрасний, а WikiHow українською ще не запустили. Тож нехай ця підбірка інформації хоч тут буде, може хтось її знайде.
Про що тут
Це стисла підбірка інформації та практичних порад щодо життя босоніж, все, що я зібрав за майже вісімнадцять (upd: вже дев'ятнадцять) років такого життя.
Головна ідея:все, що ви знали про взуття – хибне необхідність взуття значно перебільшена. Так, ми потребуємо спеціального взуття для захисту від надмірного морозу чи жару, від гострих уламків та хімічно чи біологічно небезпечних середовищ. Але це й усе. Повсякденне взуття в Україні реально не потрібне (як не потрібні повсякденні шкіряні рукавиці), ви майже напевно почуватиметесь краще босими більшість часу. Зрештою, це просто приємно :)
Зміст
Дуже коротка історія та географія
Історія нашого виду, якщо рахувати від прямих предків-гомінідів, нараховує біля двох мільйонів років (останні 300 тисяч люди вже мали приблизно сучасний вигляд), і лише біля 30 тисяч років тому (за висновками археологів) взуття на жорсткій підошві якось помітно розповсюдилось. Наші стопи сформовані еволюцією, щоб ходити босоніж.
Ще до середини XX століття взуття виробляли виключно з природних матеріалів, тож воно було досить дороге. Тому воно було ознакою людей заможних, а так-то і в містах босі ноги (особливо у дітей) нікого не дивували, а в селах вони взагалі були нормою. Тільки протягом останніх 70 років прогрес синтетичних матеріалів зробив взуття дешевим і фактично започаткував моду на тотальну взутість.
І досі існують країни (Нова Зеландія, Австралія, Індія, не кажучи про країни Африки), де босоніжність – абсолютна норма, яка не привертає жодної уваги. Існують країни (Британія, деякі країни Європи, певні штати США), де люди і в холоди можуть спокійно взувати легкі шльопки на босу ногу.
В Україні зараз вважається нормальним бути босоніж на пляжах, в селі та на природі. Певні зайняття (йога, деякі види гімнастики та бойових мистецтв, деякі танці) проходять босоніж. Але інші, так само придатні місця, чомусь випадають з загального поля зору.
Хто живе босоніж
Насправді я далеко не єдина людина, яка про це замислилася. Нас таких наразі приблизно один на сотню тисяч, але нема причин цю долю не збільшити :)
Спільнота босоногих людей – це не якийсь організований рух. Ми не маємо жодної певної програми, крім підтримки босоногого життя для всіх, хто того забажає. Босі ноги не обов'язково пов'язані з якоюсь релігією чи езотеричними практиками (хоча для когось – так). Це не обов'язково спосіб цілеспрямовано покращити здоров'я (хоча користь для здоров'я є). Це не обов'язково якісь політичні демонстрації (хоча для когось – так). Це взагалі не обов'язково сексуалізувати, як то роблять фут-фетишисти та подеколи прихильники BDSM. Життя босоніж – це просто будь-яке життя, тільки босоніж.
Існує всесвітня спільнота https://www.barefooters.org/ та чимало локальних груп. Всеукраїнської босоногої спільноти наразі не існує, є помітна київська спільнота https://www.facebook.com/groups/kyiv.bosonizh (яка втім вже потроху перетворюється на загальноукраїнську)
Як нас називати? Англійською це буде barefooter / barefooters. Українською, відповідно, босоніжець / босоніжиця / босоніжці. Дієслово – босоножити. Barefooting (як стиль життя чи зайняття) – босоніжність / босоніження.
Отже, хочете спробувати?
Варто попередити вас, через які складнощі ви можете пройти в перший місяць, перш ніж адаптуєтеся (щоб ви не злякалися та не кинули одразу).
1. Не треба спеціально обирати місця, щоб пройтись босоніж. В місті газони небезпечніші за доріжки, бо доріжки якось метуть, а газони – ні. Тож, якщо довкола вас нема вдосталь дворів з травою та грунтових стежок, то йдіть собі босоніж тротуарами. (Кого турбує природність поверхонь, ну так і бруківка, і асфальт – це цілком природний камінь).
2. Тактильні відчуття у стопах будуть спочатку дуже сильними та яскравими, дехто від сенсорного перевантаження швидко починає відчувати біль чи втомлюється (особливо якщо ходити історичним асфальтом, який на деяких київських тротуарах не перекладали ніколи). Це нормально. Якби ви все життя провели в темряві, а потім вийшли на світло, воно б вас спочатку засліплювало і було боляче. За пару тижнів сенсорна кора мозку адаптується, відчуття стануть спокійнішими і приємнішими. А до того моменту давайте собі перепочити час від часу.
3. Протягом перших тижнів шкіра на стопах буде змінюватися, тобто буквально стара буде злізати (як буває на тілі після сонячних опіків), а під нею буде нова, вже міцніша. Це нормально. Якщо ви все життя ходили взутими, то шкіра на ваших стопах надмірно тонка, ніжна та волога. Нова буде така сама, як на кистях рук.
4. Якщо ви ходили взутими і не займалися регулярно чимось типу йоги, бойових мистецтв чи танців босоніж, то на вас чекає відкриття цілого світу нових м'язів у стопах, ногах та тулубі, які раніше не були задіяні. І всі вони болітимуть з незвички, доки не наберуть силу.
5. Очевидно, вам доведеться змінювати деякі побутові звички і знаходити зручні для вас способи. Наприклад, носити з собою якісь шльопки, якщо на вході у метро до вас причепляться, що не можна без взуття (подеколи чергові чіпляються), носити з собою вологі серветки, щоб обтирати підошви у гостях, вдома завести рушничок для ніг, коли будете мити їх після повернення...
А приємні зміни нехай будуть вашими відкриттями :)
Як почати
Найпростіший шлях – роззутися навесні, як стане тепло (у квітні-травні), і просто більше не взуватися. Стопи адаптуються за два-чотири тижні, а після босоногого літа ви легко перейдете й до осені та зими.
Але як розпочати, якщо вам лячно, ніяково чи дещо огидно вийти на вулицю босоніж?
1. Розпочніть завжди ходити босоніж вдома. Сховайте капці та полиште шкарпетки.
2. Коли треба на хвильку вийти з квартири – до лічильників на поверсі, за поштою, прийняти кур'єра біля під'їзду, до найближчих магазинчиків – виходьте босоніж.
3. Якщо ви маєте собаку, гуляйте з нею босоніж. Якщо ви ходите з дітьми на дитячий майданчик, йдіть босоніж.
4. Коли треба сходити до супермаркету, перукарні чи вийти у кафе біля дому, йдіть босоніж. Взуття залиште вдома.
5. Якщо ви водите машину, водіть її босоніж. (Навіть якщо ви були у взутті – роззувайтесь, сідаючи за кермо).
6. Взагалі візьміть за звичку босоножити назовні щодня, хоча б хвилин по п'ятнадцять (можна й більше).
7. Якщо взуття все ж таки необхідне, воно має бути максимально відкритим, легким та м'яким. Відкриті сандалі на тонкій гнучкій підошві з кількома ремінцями (важливо, щоб вони фіксували п'ятку, шльопки змушують стопу перенапружуватися), мокасини, босе взуття (barefoot shoes) – на тонкій гнучкій підошві без підбора і з широким носком, щоб вільно розчепірювати пальці, узимку – уггі.
8. Браслет чи ланцюжок на нозі, кільця та інші прикраси на пальцях ніг виключають 99% дурних питань ("Ви загубили взуття? Вас пограбували? Хочете, я дам вам шкарпетки?")
9. Щоб не пошкодити ноги, поставити правильну ходу та отримати задоволення, змініть ставлення до ходьби. Не просто пересувайте ноги, а мацайте підошвами поверхню, відчувайте, яка вона на дотик. Ступайте м'яко, ніби не впевнені, чи можна відразу переносити вагу на стопу. Не бийте п'ятами та не йдіть навшпиньках, торкайтесь землі усією розслабленою підошвою.
10. Спирайтесь головним чином на великий палець та його подушечку, по всій їх довжині (дивіться картинку). Тоді решта стопи автоматично стане так, як треба.
Гігієна
1. Спочатку ви будете намагатися начисто відмити та відтерти підошви. Потім ви зрозумієте, що то зайве. Просто нашвидкуруч змити бруд водою без мила, відтерти рукою (чи нога об ногу) тільки те, що не потребує зусиль – майже завжди досить.
2. Там, де взуті люди роззуваються, входячи до приміщень, босі ноги найзручніше витерти вологими серветками.
3. Якщо босоножити постійно, мозолів на підошвах не буде. Асфальт сам зчохрує зайве не гірше за педікюрний салон.
Щоб п'яти не тріскалися
1. В їжі має бути вдосталь жирів, колагену, вітамінів A та E. А цукру краще їсти менше.
2. Раз на кілька днів зчищайте загрубілу шкіру на краях п'ят косметичною теркою (це така наждачка на зручній пластиковій чи дерев'яній ручці).
3. Після терки та після купання змащуйте ті місця кремом "Бепантен" (продається в аптеках для догляду за шкірою) чи взагалі будь-яким жирним кремом для рук. (Саме для рук! Сучасні креми для ніг розраховані на тонку, рихлу та вологу шкіру постійно взутих людей. У тих, кто ходять босі, шкіра на стопах така сама, як і на руках).
Користь та шкода для здоров'я
Користі багато:
1. Ваші стопи не мерзтимуть, і ви не боятиметесь переохолодження ніг.
2. Ваш імунітет буде постійно в тонусі, і всілякі хвороби ви переноситимете легше.
3. У вас виправиться хода, постава та дихання. Координація покращиться.
4. У вас буде така здорова шкіра та нігті на ногах, і (з часом) така гарна форма ніг, як ніколи раніше.
5. Підошви пітнітимуть не більше за долоні, і той піт не буде на них затримуватись. Босі ноги пахнуть так само, як руки.
6. Ви почуватиметесь спокійніше та впевненіше.
7. Босі ноги пасують майже до будь-якого одягу. І ще їх можна прикрашати ланцюжками, перснями та візерунками на шкірі.
Можлива шкода:
1. Якщо ви маєте незаліковані рани чи виразки на підошвах (наприклад, від некомпенсованого діабету), то босоніж краще не ходити, можна занести зайву інфекцію.
2. Якщо ви вчасно не зважатимете на болісні відчуття, то можете отримати обмороження чи опіки.
3. Якщо у вас суттєво надмірна вага (типу другого ступеню ожиріння), то ступати босоніж може бути боляче.
4. Звісно, не варто ходити босоніж сміттярками, сирими темними підвалинами чи недоглянутими підземними тонелями. Там надто легко підчепити небезпечну інфекцію.
Це, в принципі, все. Грибок від ходіння босоніж у вас не заведеться. Грибок не любить сухе повітря, кисень та ультрафіолет. Тому ідеальне середовище для грибка – це якраз закрите взуття, а на постійно відкритих босих ногах він не приживається.
Як ходити на босі прогулянки (якщо ви ще не живете босоніж постійно)
1. Якщо ви не вийшли просто з дому босоніж, а роззуваєтеся перед прогулянкою, покладіть взуття до рюкзаку чи сумки, а не несіть в руці. Важлива частина прогулянки – це відчуття, що ви роззулися не на хвилинку, а надовго.
2. Якщо ви плануєте знов взутися після прогулянки, то беріть для цього відкрите взуття. Відкриті сандалі на босу ногу чи шльопки.
3. Після прогулянки не взувайтеся просто на брудні ноги, це шкідливо. Спочатку протріть підошви вологими серветками.
4. Вулиці великих міст здебільшого безпечні, але все ж лишається невелика можливість наступити на колючку чи уламок скла. Візьміть з собою булавку чи пінцетик для брів, щоб було чим витягти скельце, бальзам "Рятівник", смужку пластира.
5. Не хвилюйтеся, що підошви забрудняться. Це природно, вони до того й пристосовані. Як забрудняться, так і відмиються.
6. Прогулянка босоніж має бути не насильством чи подвигом, а задоволенням. Якщо вам вже досить, якщо стопи з незвички почали боліти, а ноги втомилися – взувайтеся та гуляйте далі у взутті чи їдьте додому відпочивати. Тоді потім знов захочеться побосоножити.
Як босоножити взимку
0. Якщо ви регулярно гуляли босоніж влітку та восени – це сильно полегшує справу.
1. Не хвилюйтесь. Наші стопи пристосовані еволюцією, щоб босоножити все життя при температурах від нуля і вище, і досить довго – по невеличкому морозу. Зазвичай руки без рукавичок мерзнуть сильніше за босі ноги. Більшість людей можуть ходити босоніж кілька годин поспіль при температурі мінус 3–5 градусів, дехто – й до мінус 7–8 чи навіть 10–15. (А дехто довго не витримує й мінус 1–2, тож будьте уважні до себе).
2. Від ходіння босоніж не розпочинаються ані нежить, ані цистит. Усе це інфекційні хвороби, які можуть виникати через низький імунітет, а імунітет слабшає від загального переохолодження тіла. Тож якщо ви тепло вдягнені, то босі стопи анітрохи не шкодять здоров'ю.
3. Ревматизм та артрит також через те не виникають. Але якщо вони у вас вже є, то можуть загостритися, тоді будьте обережні.
4. Стопи зігріваються теплою кров'ю з тіла. Вдягайтеся тепло та зручно, за погодою. Не оголяйте ноги повністю, вдягайте штани, рейтузи, гетри. Відкритими лишаються тільки стопи. Ніякі резинки не мають передавлювати ноги. Теплий лижний костюм – ідеально.
5. 25–30% тепла організму втрачаються через голову. Через стопи – тільки одиниці відсотків. Якщо вам холодно, вдягніть шапочку чи капюшон.
6. Роззувайтесь не на вулиці, а в приміщенні, дайте стопам кілька хвилин звикнути до трохи нижчої температури, ніж у взутті. А тоді вже йдіть на вулицю.
7. Перші хвилин десять на морозі стопи можуть боліти. Не лякайтеся, це м'язи та судини переходять на "зимовий режим". Доки стопи (насамперед кінчики пальців) рожеві, а чутливість до дотику (хоча й дещо послаблена) зберігається, все гаразд.
8. На холоді не стійте довго на місці. Йдіть або хоча б переступайте з ноги на ногу, ворушіть пальцями.
9. Якщо стопи (насамперед пальці) починають біліти чи стають повністю нечутливими, негайно взувайтеся чи зайдіть до теплого приміщення. Взуття на цей випадок має бути таким, яке легко надіти на занімілу ногу. Коли стопи зігріються (ви відчуєте приємний жар), можна йти босоніж далі.
10. Обережно експериментуйте зі своєю індивідуальною межею витривалості. Занадто сильного морозу може бути досить, щоб обморозити стопи за кілька хвилин.
11. Зважайте на реагенти, якими посипають доріжки, вони боляче печуть. На морозі обходьте стороною калюжі, вибирайте місця з чистим снігом.
12. Не куріть під час прогулянки та перед нею. Нікотин звужує судини.
Куди не можна босоніж
Не існує загальних заборон на босі ноги. В Україні можна перебувати босоніж майже всюди.
Виключення:
1. Дрес-код на вашій роботі, якщо він є і забороняє босі ноги. Такі справи. З'ясуйте, яке максимально легке, м'яке та відкрите взуття все ще вам дозволене, а босоніж можна ходити поза роботою.
2. Певні приватні клуби та заклади з дрес-кодом для відвідувачів. Їх мало. Якщо вам конче треба саме туди – то те саме, як в попередньому пункті.
3. Метро. З ним особливо складно, бо воно (в містах, де воно є) займає важливу частину життя. Отже. Насамперед, немає жодних реальних причин забороняти пасажирам перебувати в метро босоніж. Те, що намагаються раціоналізувати чергові на вході, коли вас не пускають (що ескалатори небезпечні, що десь там вас вдарить током, що ви щось забрудните босими ногами тощо) – неправда. Просто неправда. А реальної правди не знає ніхто, бо автори цієї заборони вже померли.
Версія правил київського метрополітену від 1995 року, до якої ми всі звикли, каже загадково: "4. Пасажирам забороняється ... 4.17. Знаходитись на метрополітені без взуття". Зверніть увагу: насправді воно дозволяє тримати взуття в руках чи в сумці (хоча чергові того не розуміють).
Версія 2019 (зі змінами від 2021 року), яку й чергові ще не вивчили, каже інше: "4.2. Працівники перевізника мають право... 4.2.6. Забороняти пасажирам проходити через автоматичні контрольні та контрольно-пропускні пункти станцій метрополітену у разі... - неналежного (неохайного) зовнішнього вигляду (оголений, з оголеним торсом, у спідній білизні без одягу, без взуття, у брудному одязі, в одязі з явно вираженим специфічним і неприємним запахом)". Тобто вона стосується бомжів та людей у явному психозі. Якщо ви вдягнені охайно та поводитесь чемно, це не про вас.
Але найпростіше буває носити з собою шльопки, слухняно взутися, якщо від вас вимагають, а потім роззутися на ескалаторі чи на платформі. Як я вже сказав, насправді це безпечно та нікому не шкодить.
Тож... якщо цей текст вас зацікавив, то чому б не спробувати? Роззутися вдома, вийти на п'ять хвилин босоніж на свіжий сніг, піти на прогулянку у травні, залишивши взуття вдома...
Про що тут
Це стисла підбірка інформації та практичних порад щодо життя босоніж, все, що я зібрав за майже вісімнадцять (upd: вже дев'ятнадцять) років такого життя.
Головна ідея:
Зміст
- Дуже коротка історія та географія
- Хто живе босоніж
- Отже, хочете спробувати?
- Як почати
- Гігієна
- Щоб п'яти не тріскалися
- Користь та шкода для здоров'я
- Як ходити на босі прогулянки
- Як босоножити взимку
- Куди не можна босоніж
Дуже коротка історія та географія
Історія нашого виду, якщо рахувати від прямих предків-гомінідів, нараховує біля двох мільйонів років (останні 300 тисяч люди вже мали приблизно сучасний вигляд), і лише біля 30 тисяч років тому (за висновками археологів) взуття на жорсткій підошві якось помітно розповсюдилось. Наші стопи сформовані еволюцією, щоб ходити босоніж.
Ще до середини XX століття взуття виробляли виключно з природних матеріалів, тож воно було досить дороге. Тому воно було ознакою людей заможних, а так-то і в містах босі ноги (особливо у дітей) нікого не дивували, а в селах вони взагалі були нормою. Тільки протягом останніх 70 років прогрес синтетичних матеріалів зробив взуття дешевим і фактично започаткував моду на тотальну взутість.
І досі існують країни (Нова Зеландія, Австралія, Індія, не кажучи про країни Африки), де босоніжність – абсолютна норма, яка не привертає жодної уваги. Існують країни (Британія, деякі країни Європи, певні штати США), де люди і в холоди можуть спокійно взувати легкі шльопки на босу ногу.
В Україні зараз вважається нормальним бути босоніж на пляжах, в селі та на природі. Певні зайняття (йога, деякі види гімнастики та бойових мистецтв, деякі танці) проходять босоніж. Але інші, так само придатні місця, чомусь випадають з загального поля зору.
Хто живе босоніж
Насправді я далеко не єдина людина, яка про це замислилася. Нас таких наразі приблизно один на сотню тисяч, але нема причин цю долю не збільшити :)
Спільнота босоногих людей – це не якийсь організований рух. Ми не маємо жодної певної програми, крім підтримки босоногого життя для всіх, хто того забажає. Босі ноги не обов'язково пов'язані з якоюсь релігією чи езотеричними практиками (хоча для когось – так). Це не обов'язково спосіб цілеспрямовано покращити здоров'я (хоча користь для здоров'я є). Це не обов'язково якісь політичні демонстрації (хоча для когось – так). Це взагалі не обов'язково сексуалізувати, як то роблять фут-фетишисти та подеколи прихильники BDSM. Життя босоніж – це просто будь-яке життя, тільки босоніж.
Існує всесвітня спільнота https://www.barefooters.org/ та чимало локальних груп. Всеукраїнської босоногої спільноти наразі не існує, є помітна київська спільнота https://www.facebook.com/groups/kyiv.bosonizh (яка втім вже потроху перетворюється на загальноукраїнську)
Як нас називати? Англійською це буде barefooter / barefooters. Українською, відповідно, босоніжець / босоніжиця / босоніжці. Дієслово – босоножити. Barefooting (як стиль життя чи зайняття) – босоніжність / босоніження.
Отже, хочете спробувати?
Варто попередити вас, через які складнощі ви можете пройти в перший місяць, перш ніж адаптуєтеся (щоб ви не злякалися та не кинули одразу).
1. Не треба спеціально обирати місця, щоб пройтись босоніж. В місті газони небезпечніші за доріжки, бо доріжки якось метуть, а газони – ні. Тож, якщо довкола вас нема вдосталь дворів з травою та грунтових стежок, то йдіть собі босоніж тротуарами. (Кого турбує природність поверхонь, ну так і бруківка, і асфальт – це цілком природний камінь).
2. Тактильні відчуття у стопах будуть спочатку дуже сильними та яскравими, дехто від сенсорного перевантаження швидко починає відчувати біль чи втомлюється (особливо якщо ходити історичним асфальтом, який на деяких київських тротуарах не перекладали ніколи). Це нормально. Якби ви все життя провели в темряві, а потім вийшли на світло, воно б вас спочатку засліплювало і було боляче. За пару тижнів сенсорна кора мозку адаптується, відчуття стануть спокійнішими і приємнішими. А до того моменту давайте собі перепочити час від часу.
3. Протягом перших тижнів шкіра на стопах буде змінюватися, тобто буквально стара буде злізати (як буває на тілі після сонячних опіків), а під нею буде нова, вже міцніша. Це нормально. Якщо ви все життя ходили взутими, то шкіра на ваших стопах надмірно тонка, ніжна та волога. Нова буде така сама, як на кистях рук.
4. Якщо ви ходили взутими і не займалися регулярно чимось типу йоги, бойових мистецтв чи танців босоніж, то на вас чекає відкриття цілого світу нових м'язів у стопах, ногах та тулубі, які раніше не були задіяні. І всі вони болітимуть з незвички, доки не наберуть силу.
5. Очевидно, вам доведеться змінювати деякі побутові звички і знаходити зручні для вас способи. Наприклад, носити з собою якісь шльопки, якщо на вході у метро до вас причепляться, що не можна без взуття (подеколи чергові чіпляються), носити з собою вологі серветки, щоб обтирати підошви у гостях, вдома завести рушничок для ніг, коли будете мити їх після повернення...
А приємні зміни нехай будуть вашими відкриттями :)
Як почати
Найпростіший шлях – роззутися навесні, як стане тепло (у квітні-травні), і просто більше не взуватися. Стопи адаптуються за два-чотири тижні, а після босоногого літа ви легко перейдете й до осені та зими.
Але як розпочати, якщо вам лячно, ніяково чи дещо огидно вийти на вулицю босоніж?
1. Розпочніть завжди ходити босоніж вдома. Сховайте капці та полиште шкарпетки.
2. Коли треба на хвильку вийти з квартири – до лічильників на поверсі, за поштою, прийняти кур'єра біля під'їзду, до найближчих магазинчиків – виходьте босоніж.
3. Якщо ви маєте собаку, гуляйте з нею босоніж. Якщо ви ходите з дітьми на дитячий майданчик, йдіть босоніж.
4. Коли треба сходити до супермаркету, перукарні чи вийти у кафе біля дому, йдіть босоніж. Взуття залиште вдома.
5. Якщо ви водите машину, водіть її босоніж. (Навіть якщо ви були у взутті – роззувайтесь, сідаючи за кермо).
6. Взагалі візьміть за звичку босоножити назовні щодня, хоча б хвилин по п'ятнадцять (можна й більше).
7. Якщо взуття все ж таки необхідне, воно має бути максимально відкритим, легким та м'яким. Відкриті сандалі на тонкій гнучкій підошві з кількома ремінцями (важливо, щоб вони фіксували п'ятку, шльопки змушують стопу перенапружуватися), мокасини, босе взуття (barefoot shoes) – на тонкій гнучкій підошві без підбора і з широким носком, щоб вільно розчепірювати пальці, узимку – уггі.8. Браслет чи ланцюжок на нозі, кільця та інші прикраси на пальцях ніг виключають 99% дурних питань ("Ви загубили взуття? Вас пограбували? Хочете, я дам вам шкарпетки?")
9. Щоб не пошкодити ноги, поставити правильну ходу та отримати задоволення, змініть ставлення до ходьби. Не просто пересувайте ноги, а мацайте підошвами поверхню, відчувайте, яка вона на дотик. Ступайте м'яко, ніби не впевнені, чи можна відразу переносити вагу на стопу. Не бийте п'ятами та не йдіть навшпиньках, торкайтесь землі усією розслабленою підошвою.
10. Спирайтесь головним чином на великий палець та його подушечку, по всій їх довжині (дивіться картинку). Тоді решта стопи автоматично стане так, як треба.
Гігієна
1. Спочатку ви будете намагатися начисто відмити та відтерти підошви. Потім ви зрозумієте, що то зайве. Просто нашвидкуруч змити бруд водою без мила, відтерти рукою (чи нога об ногу) тільки те, що не потребує зусиль – майже завжди досить.
2. Там, де взуті люди роззуваються, входячи до приміщень, босі ноги найзручніше витерти вологими серветками.
3. Якщо босоножити постійно, мозолів на підошвах не буде. Асфальт сам зчохрує зайве не гірше за педікюрний салон.
Щоб п'яти не тріскалися
1. В їжі має бути вдосталь жирів, колагену, вітамінів A та E. А цукру краще їсти менше.
2. Раз на кілька днів зчищайте загрубілу шкіру на краях п'ят косметичною теркою (це така наждачка на зручній пластиковій чи дерев'яній ручці).
3. Після терки та після купання змащуйте ті місця кремом "Бепантен" (продається в аптеках для догляду за шкірою) чи взагалі будь-яким жирним кремом для рук. (Саме для рук! Сучасні креми для ніг розраховані на тонку, рихлу та вологу шкіру постійно взутих людей. У тих, кто ходять босі, шкіра на стопах така сама, як і на руках).
Користь та шкода для здоров'я
Користі багато:
1. Ваші стопи не мерзтимуть, і ви не боятиметесь переохолодження ніг.
2. Ваш імунітет буде постійно в тонусі, і всілякі хвороби ви переноситимете легше.
3. У вас виправиться хода, постава та дихання. Координація покращиться.
4. У вас буде така здорова шкіра та нігті на ногах, і (з часом) така гарна форма ніг, як ніколи раніше.
5. Підошви пітнітимуть не більше за долоні, і той піт не буде на них затримуватись. Босі ноги пахнуть так само, як руки.
6. Ви почуватиметесь спокійніше та впевненіше.
7. Босі ноги пасують майже до будь-якого одягу. І ще їх можна прикрашати ланцюжками, перснями та візерунками на шкірі.
Можлива шкода:
1. Якщо ви маєте незаліковані рани чи виразки на підошвах (наприклад, від некомпенсованого діабету), то босоніж краще не ходити, можна занести зайву інфекцію.
2. Якщо ви вчасно не зважатимете на болісні відчуття, то можете отримати обмороження чи опіки.
3. Якщо у вас суттєво надмірна вага (типу другого ступеню ожиріння), то ступати босоніж може бути боляче.
4. Звісно, не варто ходити босоніж сміттярками, сирими темними підвалинами чи недоглянутими підземними тонелями. Там надто легко підчепити небезпечну інфекцію.
Це, в принципі, все. Грибок від ходіння босоніж у вас не заведеться. Грибок не любить сухе повітря, кисень та ультрафіолет. Тому ідеальне середовище для грибка – це якраз закрите взуття, а на постійно відкритих босих ногах він не приживається.
Як ходити на босі прогулянки (якщо ви ще не живете босоніж постійно)
1. Якщо ви не вийшли просто з дому босоніж, а роззуваєтеся перед прогулянкою, покладіть взуття до рюкзаку чи сумки, а не несіть в руці. Важлива частина прогулянки – це відчуття, що ви роззулися не на хвилинку, а надовго.
2. Якщо ви плануєте знов взутися після прогулянки, то беріть для цього відкрите взуття. Відкриті сандалі на босу ногу чи шльопки.
3. Після прогулянки не взувайтеся просто на брудні ноги, це шкідливо. Спочатку протріть підошви вологими серветками.
4. Вулиці великих міст здебільшого безпечні, але все ж лишається невелика можливість наступити на колючку чи уламок скла. Візьміть з собою булавку чи пінцетик для брів, щоб було чим витягти скельце, бальзам "Рятівник", смужку пластира.
5. Не хвилюйтеся, що підошви забрудняться. Це природно, вони до того й пристосовані. Як забрудняться, так і відмиються.
6. Прогулянка босоніж має бути не насильством чи подвигом, а задоволенням. Якщо вам вже досить, якщо стопи з незвички почали боліти, а ноги втомилися – взувайтеся та гуляйте далі у взутті чи їдьте додому відпочивати. Тоді потім знов захочеться побосоножити.
Як босоножити взимку
0. Якщо ви регулярно гуляли босоніж влітку та восени – це сильно полегшує справу.
1. Не хвилюйтесь. Наші стопи пристосовані еволюцією, щоб босоножити все життя при температурах від нуля і вище, і досить довго – по невеличкому морозу. Зазвичай руки без рукавичок мерзнуть сильніше за босі ноги. Більшість людей можуть ходити босоніж кілька годин поспіль при температурі мінус 3–5 градусів, дехто – й до мінус 7–8 чи навіть 10–15. (А дехто довго не витримує й мінус 1–2, тож будьте уважні до себе).
2. Від ходіння босоніж не розпочинаються ані нежить, ані цистит. Усе це інфекційні хвороби, які можуть виникати через низький імунітет, а імунітет слабшає від загального переохолодження тіла. Тож якщо ви тепло вдягнені, то босі стопи анітрохи не шкодять здоров'ю.
3. Ревматизм та артрит також через те не виникають. Але якщо вони у вас вже є, то можуть загостритися, тоді будьте обережні.
4. Стопи зігріваються теплою кров'ю з тіла. Вдягайтеся тепло та зручно, за погодою. Не оголяйте ноги повністю, вдягайте штани, рейтузи, гетри. Відкритими лишаються тільки стопи. Ніякі резинки не мають передавлювати ноги. Теплий лижний костюм – ідеально.
5. 25–30% тепла організму втрачаються через голову. Через стопи – тільки одиниці відсотків. Якщо вам холодно, вдягніть шапочку чи капюшон.
6. Роззувайтесь не на вулиці, а в приміщенні, дайте стопам кілька хвилин звикнути до трохи нижчої температури, ніж у взутті. А тоді вже йдіть на вулицю.
7. Перші хвилин десять на морозі стопи можуть боліти. Не лякайтеся, це м'язи та судини переходять на "зимовий режим". Доки стопи (насамперед кінчики пальців) рожеві, а чутливість до дотику (хоча й дещо послаблена) зберігається, все гаразд.
8. На холоді не стійте довго на місці. Йдіть або хоча б переступайте з ноги на ногу, ворушіть пальцями.
9. Якщо стопи (насамперед пальці) починають біліти чи стають повністю нечутливими, негайно взувайтеся чи зайдіть до теплого приміщення. Взуття на цей випадок має бути таким, яке легко надіти на занімілу ногу. Коли стопи зігріються (ви відчуєте приємний жар), можна йти босоніж далі.
10. Обережно експериментуйте зі своєю індивідуальною межею витривалості. Занадто сильного морозу може бути досить, щоб обморозити стопи за кілька хвилин.
11. Зважайте на реагенти, якими посипають доріжки, вони боляче печуть. На морозі обходьте стороною калюжі, вибирайте місця з чистим снігом.
12. Не куріть під час прогулянки та перед нею. Нікотин звужує судини.
Куди не можна босоніж
Не існує загальних заборон на босі ноги. В Україні можна перебувати босоніж майже всюди.
Виключення:
1. Дрес-код на вашій роботі, якщо він є і забороняє босі ноги. Такі справи. З'ясуйте, яке максимально легке, м'яке та відкрите взуття все ще вам дозволене, а босоніж можна ходити поза роботою.
2. Певні приватні клуби та заклади з дрес-кодом для відвідувачів. Їх мало. Якщо вам конче треба саме туди – то те саме, як в попередньому пункті.
3. Метро. З ним особливо складно, бо воно (в містах, де воно є) займає важливу частину життя. Отже. Насамперед, немає жодних реальних причин забороняти пасажирам перебувати в метро босоніж. Те, що намагаються раціоналізувати чергові на вході, коли вас не пускають (що ескалатори небезпечні, що десь там вас вдарить током, що ви щось забрудните босими ногами тощо) – неправда. Просто неправда. А реальної правди не знає ніхто, бо автори цієї заборони вже померли.
Версія правил київського метрополітену від 1995 року, до якої ми всі звикли, каже загадково: "4. Пасажирам забороняється ... 4.17. Знаходитись на метрополітені без взуття". Зверніть увагу: насправді воно дозволяє тримати взуття в руках чи в сумці (хоча чергові того не розуміють).
Версія 2019 (зі змінами від 2021 року), яку й чергові ще не вивчили, каже інше: "4.2. Працівники перевізника мають право... 4.2.6. Забороняти пасажирам проходити через автоматичні контрольні та контрольно-пропускні пункти станцій метрополітену у разі... - неналежного (неохайного) зовнішнього вигляду (оголений, з оголеним торсом, у спідній білизні без одягу, без взуття, у брудному одязі, в одязі з явно вираженим специфічним і неприємним запахом)". Тобто вона стосується бомжів та людей у явному психозі. Якщо ви вдягнені охайно та поводитесь чемно, це не про вас.
Але найпростіше буває носити з собою шльопки, слухняно взутися, якщо від вас вимагають, а потім роззутися на ескалаторі чи на платформі. Як я вже сказав, насправді це безпечно та нікому не шкодить.
Тож... якщо цей текст вас зацікавив, то чому б не спробувати? Роззутися вдома, вийти на п'ять хвилин босоніж на свіжий сніг, піти на прогулянку у травні, залишивши взуття вдома...
no subject
Date: Saturday, 9 December 2023 22:54 (UTC)no subject
Date: Monday, 11 December 2023 09:01 (UTC)У меня долгое время были небольшие "босяцкие" гуляния или стояния, со времен практики по Порфирию Иванову. Из его заповедей как раз босячество понравилось, а остальное как-то отвалилось примерно совсем. Но у него босячество таки было не непрерывным, а вполне отдельным выходом, и я тоже к этому так же относилась.
Читаю про босячество в метро, и меня больше всего смущает два пункта:
а) во-первых в принципе по цементному полу босиком ходить очень неприятно, он прям тянет тепло из тела, я это помню. Неужели, если всегда босячить, этот пункт можно изменить? Я хорошо помню, насколько по-разному ощущается земля, трава, асфальт и цемент (это если про гладкие +- поверхности).
б) самый мой страх в метро, если представить, что я там босячу - это то, что наступят на ногу. Ведь наступать-то будут обутые люди, со всеми своими подошвами. Я понимаю, что это, хмм, травматическая память. Но часы пик в метро никто не отменял, столпотворения тоже, и бывают моменты, когда тебе нужно туда же, куда и многим другим, и тем же способом. И как быть в этом случае?
no subject
Date: Monday, 11 December 2023 09:23 (UTC)Что наступят на ногу - тут ведь босые ноги ничем не отличаются от сандалий или шлёпок, которые точно так же открыты сверху. Хотя мне вот не наступают. То ли выгляжу внушительно, и ко мне не слишком прижимаются, то ли я как-то интуитивно научился ставить ноги, чтобы не наступали...
Опять же даже если и наступят. Если не шпилькой, то оно не страшно (главное, пальцы на ногах держать прямыми, а не согнутыми). Мне однажды в строительном суперпаркете проехали по ноге трёхсоткилограммовой тележкой, и ничего страшного не случилось.
no subject
Date: Monday, 11 December 2023 09:32 (UTC)как-то мне все-таки жутенько))
no subject
Date: Monday, 11 December 2023 09:34 (UTC)no subject
Date: Monday, 11 December 2023 09:38 (UTC)Сейчас как-то не горит глаз на босячество, но я буду иметь в виду, спасибо за идею!